Конспек уроку з української мови 1 клас Звук [х ],[х’ ]. Позначення їх буквами «Х», «х».
https://drive.google.com/file/d/1tjWr91nlCP1CF2hT_q0xNWh9O-v7D_Fm/view
Інклюзивне навчання
Все про особливих дітей
Конспект уроку в інклюзивному класі
ТИПИ ТА СТРУКТУРА УРОКІВ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
За класифікацією В.А.
Оніщука виділяються таки типи уроків:
1.
Урок засвоєння нових знань
2.
Урок формування умінь та навичок
3.
Урок застосування знань, умінь та навичок
4.
Урок узагальнення та систематизації
5.
Урок контролю та корекції знань, умінь та навичок
6.
Комбінований урок
Структура комбінованого
уроку
1.
Організаційна частина: передбачає
мобілізацію уваги учнів, психологічну підготовку до навчальної діяльності.
2.
Повідомлення теми та завдань
уроку, мотивація навчальної діяльності учнів:визначення основних
цілей уроку, передбачуваних результатів та очікувань, стимулювання діяльності
учнів на уроці (слід вказати, що даний етап уроку може бути перенесений на
четвертий етап уроку і проводитись після етапу перевірки домашнього завдання і
етапу актуалізації)
3.
Перевірка домашнього завдання: передбачає
індивідуальне і фронтальне усне опитування дітей, роботу за індивідуальними
картками, взаємоперевірку учнями один одного, виконання тестів, письмових
завдань тощо. На цьому етапі вчитель обов’язково повинен вказати та
проаналізувати виявленні недоліки при виконанні домашнього завдання.
4.
Контроль, корекція та
актуалізація опорних знань: передбачає повторення,
уточнення та систематизацію знань, умінь та навичок, які стануть основою для
вивчення нової теми.
5.
Сприймання та усвідомлення учнями
нового матеріалу (вивчення нового матеріалу): первинне
сприймання й осмислення нових знань може здійснюватися за допомогою різних
методів та прийомів: розповіді, пояснення, бесіди, роботи з підручником,
створення проблемних ситуацій, демонстрації наочних посібників тощо. Слід
відзначити, що під час пояснення нового матеріалу не можна перевантажувати його
зміст другорядними деталями, а чітко, логічно і послідовно пояснити основне.
6.
Узагальнення, систематизація та
закріплення вивченого матеріалу здійснюється
шляхом виконання молодшими школярами системи усних і письмових вправ. На цьому
етапі визначальна роль в осмисленні нових знань належить логічним операціям
аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації, порівняння й узагальнення.
7.
Підсумки уроку: на
цьому етапі вчитель має узагальнити набуті знання учнів, акцентувати увагу на
основних нових поняттях, які вивчали на уроці, проаналізувати роботу дітей на
уроці, порівняти очікувані результати з реальними результатами роботи дітей
8.
Повідомлення домашнього завдання. Пропонуючи
домашнє завдання, необхідно пояснити зміст роботи, способи й послідовність її
виконання.
Структура уроку
засвоєння нових знань (на прикладі української мови)
1.
Організація учнів для роботи.
2.
Актуалізація опорних знань учнів.
3.
Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення
теми та мети уроку.
4.
Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального
матеріалу:
·
спостереження й аналіз мовних явищ під керівництвом
учителя;
·
висновки, формулювання правила учнями;
·
робота з підручником (уточнення формулювання правила
за підручником, вивчення правила та добір нових прикладів для його
ілюстрування);
·
перевірка розуміння нового матеріалу (повторення
вивченого правила, аналіз нових прикладів).
5.
Осмислення нових знань у процесі практичної
діяльності:
·
формування вмінь користуватися знаннями (новим
правилом) у процесі виконання різноманітних вправ під керівництвом вчителя;
·
самостійна творча робота.
6.
Завдання додому: пояснення домашнього завдання і
способу його виконання.
7.
Підсумок уроку.
Структура уроку
формування умінь і навичок (на прикладі української мови)
1.
Організація учнів для роботи.
2.
Словникова робота. Робота над помилками.
3.
Перевірка домашнього завдання.
4.
Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення
теми і мети уроку.
5.
Тренувальні вправи на осмислення знань, умінь, навичок
за певною системою з поступовим ускладненням форм роботи, зростанням
самостійності і творчої активності учнів. У процесі виконання вправ
повторюються потрібні теоретичні відомості, правила.
6.
Творчі вправи.
7.
Підсумок уроку.
8.
Завдання додому.
Структура уроку
контролю та корекції знань, умінь та навичок (на прикладі української мови)
1.
Організація учнів для роботи.
2.
Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення
мети уроку.
3.
Підготовча робота:
·
читання тексту диктанту;
·
з'ясування, як учні зрозуміли зміст тексту диктанту;
·
словникова робота.
4.
Контрольний диктант:
·
учитель читає речення, потім диктує його по частинам,
учні записують;
·
записане речення повторюється для перевірки;
·
учитель диктує весь записаний текст, учні перевіряють;
·
учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.
5.
Відповіді на запитання, які виникли в учнів під час
написання контрольного диктанту (після того, як зібрано зошити).
6.
Завдання додому (з урахуванням необхідності підготовки
учнів до уроку, аналізу результатів контрольного диктанту).
Структура уроку
аналізу результатів письмових (контрольних робіт) робіт (на прикладі
української мови)
1.
Перевірка домашнього завдання.
2.
Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення
мети уроку.
3.
Загальна характеристика результатів перевірки знань і
навичок, виявлених учнями під час виконання контрольної роботи, диктанту:
·
результати виконання контрольної роботи;
·
аналіз позитивних моментів у роботах окремих учнів;
·
аналіз типових недоліків у роботах.
4.
Робота над типовими помилками:
·
пояснення орфограм, повторення правил;
·
запис аналогічних прикладів;
·
складання речень зі словами, в яких допущено помилки.
5.
Завдання додому.
6.
Робота над індивідуальними помилками.
Прикладом можуть бути
дії Ш.О. Амонашвілі на уроці:
1. Перед початком
кожного уроку він, як правило:
- повідомляє дітям, які їх чекають важливі справи;
- повідомляє і часто записує план (хід) уроку,
погоджує його з дітьми;
- іноді пропонує визначити, з якого завдання
починати урок.
2. Коли має на меті
перевірити новий для себе спосіб, метод, форму, заздалегідь повідомляє учнів
про це, просить допомогти, сприяти успішній роботі.
3. Коли урок
проходить напружено, в пізнавальній боротьбі і він відчуває внутрішнє
задоволення, то в кінці уроку:
- дякує дітям;
- пояснює, чому сам навчився на уроці, чому діти
його навчили;
- буває, що діти дякують учителю за цікавий урок, і
це прино¬сить радість.
4. Час від часу
просить дітей оцінити урок:
- як він пройшов і чи захопив їх;
- які завдання найбільш сподобалися;
- які вони хотіли б дати поради вчителю, чого
чекають від нього;
- яке «домашнє завдання» хотіли б запропонувати
вчителю.
5. У кінці уроку
вчитель, як правило, пропонує підвести підсумки:
- до чого прагнули на уроці, чи задоволені своєю
участю;
- хто чому навчився, чим оволодів, чим задоволений,
або незадоволений;
- у кого які виникли проблеми, інтереси.
6. Якщо Амонашвілі
Ш.О. відчуває, що урок пройшов невдало, то в кінці уроку повідомляє про це
дітям, по можливості називає причину.
7. Часто пропонує
дітям на уроках альтернативні навчальні мате¬ріали, завдання і задачі (вибрати
вірш, яким задачам і завданням від¬дати перевагу, пакет із завданням різного
рівня складності).
8. Часто звертається
дітей з прохання допомогти:
- підготовити завдання (задачі, приклади,
кросворди);
- знайти розповідь, вірш на певну тему.
9. Іноді при
написанні творів сам сідає за вільну парту і пише з ними твір, потім читає
його, діти аналізують його.
10. Заохочує в
дитині:
- сміливість розуму, вміння сумніватися;
- прагнення до самостійності, готовність захищати
свою точку зору;
- творчий підхід;
- допитливість.
11. Допитливість
придає суспільну значущість пізнавальним успіхам дитини.
Проектна діяльнісь
Немає коментарів:
Дописати коментар